Історія новорічної ялинки бере свій початок від шанування різних дерев нашими предками ще в кам’яному столітті. Багато чули про Іггдрасила у віруваннях скандинавських народів, про поклоніння кельтських друїдів дубу. Відомо і про «травневе дерево», пов’язаному з Новим роком не менше, ніж цьогорічна ялинка, адже у святкували початок року в перший день травня (Бельтайн) народів воно несло приблизно ту ж символіку: оновлення життя, початок нового циклу.
Відзначали новоліття (Йоль) в день зимового сонцестояння племена германців мали звичай прикрашати в лісі ялинки, єдині живі дерева у цю сувору пору.
А ось у слов’янських народів ялинка була пов’язана насамперед із звичаями і ритуалами, нерозривними від похорону померлих. Її колючі лапки покликані захистити світ живих від світу мертвих, тому в якості новорічного деревця її стали почитати набагато пізніше.
Зміст
- 1 Як з’явилися новорічні ялинки в Росії?
- 2 Як різдвяне дерево стало новорічних?
- 3 Новорічні ялинки в наші дні
Як з’явилися новорічні ялинки в Росії?
Сучасні різдвяні традиції почали формуватися в Німеччині, поступово перетворюючись з поклоніння живому дереву в шанування «мертвого», прикраса зрубаною ялинкою власного житла і розуміння її як символ торжества життя.
З поширенням християнства в Європі цей звичай знайшов відповідний нинішньому сенс. Звичай же прикраси ялинки зв’язався з повір’ям про те, що в ніч Різдва Христового навіть дерева зацвіли і почали плодоносити.
Святкування Нового року в ніч з 31 грудня на 1 січня було законодавчо встановлено в Росії царем Петром I, але ялинка з’явилася на святі тільки в 19 столітті.
Традиція німецьких переселенців в Петербурзі наряджати в переддень Різдва невеликі ялинки та встановлювати їх у своїх будинках була помічена і зацікавила росіян. Посприяла цьому і перекладена на російську мову в 1839 році казка Т. Е. А. Гофмана «Лускунчик і Мишачий король».
Слідуючи іноземної звичаєм, багато заможні городяни російського походження поступово почали встановлювати ялинки і у своїх вітальнях. Атмосфера свята, створювана вбрані ароматним деревом, вона сяє на вершині його Віфлеємська зірка вдало доповнювали різдвяний церковний обряд, продовжуючи його символіку в сімейному колі.
Нова прикраса святочних днів швидко увійшло в моду і набуло статусне значення. Багаті городяни почали змагатися у величині і багатство оздоблення різдвяного деревця, з’явилася традиція запрошувати «на ялинку» тих, хто не міг собі дозволити дороге задоволення.
Звичайною прикрасою тих часів були обгорнені золотою та срібною папером горіхи, червоні яблука, мандарини і сухофрукти, солодощі та медові пряники. Ці страви символізували принесені волхвами дари Ісусові і покликані позначати побажання процвітання і достатку.
Прикрашали ялинку зазвичай всією сім’єю, переймаючись духом Різдва. В кінці свята дітям дозволялося знімати частування прямо з гілок.
Трапився в кінці 19 століття неврожай яблук поклав початок новій традиції прикрашання новорічної ялинки: германські фабриканти випустили першу партію скляних кульок, що символізують райський фрукт.
Ідея припала до смаку і в Європі, і в Росії. Трохи пізніше іграшки почали робити й іншої форми: амури, скляні буси, паперові прапорці різного кольору, фігурки тварин. Ялинку наряджали і іграшками, зробленими вручну з паперу та картону, сусального золота і вати. Традиція створювати їх разом з дітьми дійшла і до наших днів.
Як різдвяне дерево стало новорічних?
Після революції 1917 року традиція святкування Різдва разом з іншими релігійними святами була оголошена пережитком, «попівським звичаєм», який прищеплює релігійність з дитячого віку.
День Різдва, колишній до цього неробочим, в 1929 році був скасований як свято. Дотримуються християнські традиції громадяни могли відвідувати церкву, але святкування Різдва та пов’язане з ним прикраса ялинки були заборонені урядовим указом.
Але в 1935 році ідея відновлення свята в іншій якості була схвалена В. В. Сталіним. За ініціативою П. Постишева новий 1936 рік було запропоновано зустрічати, вбираючи ялинки для дітей у громадських організаціях і на підприємствах.
За кілька днів до Нового року були терміново випущені набори ялинкових іграшок, і новорічні ялинки знову «засвітилися» по всій країні. Старовинна історія різдвяної ялинки відродилася в новій якості.
Щоб підтримати нову ідеологію свята — дитячої забави для майбутніх будівників комунізму, ялинкові прикраси носили певний характер. Це були символи радянського ладу, що зображують піонерів, аероплани, фігурки кавалеристів.
Кулі могли прикрашати портрети відомих партійних діячів, серп і молот, червоні зірки. Вінчати ялинку тепер повинна була не Віфлеємська зірка, а п’ятикутна червона, нагадує про кремлівських зірок у столиці.
Історія новорічної ялинки продовжилася в новій якості до самого розпаду СРСР. Кожна епоха в житті Країни Рад знаходила своє відображення у ялинкових прикрасах.
У роки Великої Вітчизняної війни ялинки продовжували влаштовувати скрізь, де територія не була зайнята фашистськими військами. Іграшки тієї пори виглядали суворо: фігурки радянських солдатів, танки і літаки прикрашали гілки новорічних ялинок разом із звичним снігом з вати і мішурою.
Тільки після війни почали з’являтися зображення казкових персонажів, клоунів, Діда Мороза та Снігуроньки, пряникових будиночків. За часів повсюдного впровадження Н. Хрущовим нової сільськогосподарської культури радянські ялинки прикрасили картонні, ватяні, скляні качани кукурудзи.
У 90-ті роки, після того як США перестали вважати основним військовим противником СРСР, а буржуазна Європа стала зразком для наслідування, іграшки стали зображати Санта-Клауса і його оленів, з’явилися гілочки гостролиста, карамельні палички і чобітки з подарунками.
Новорічні ялинки в наші дні
Звичай встановлювати ялинку на міській площі в Росії виник зовсім недавно — приблизно в 70-х роках минулого століття. До цього всі святкування проходили в концертних залах, клубах, палацах культури.
А в США цей звичай з’явився одним з перших: там з 1931 року встановлювали ялинку на площі біля Рокфеллер-центру.
Трафальгарську площу в Лондоні ялинка прикрасила собою тільки після Другої світової війни. Її надіслала в дарунок Великобританії королівська сім’я Норвегії в подяку за звільнення країни від фашизму.
Історія виникнення новорічної ялинки повторює особливості самого свята в різних країнах.
Останнім часом все більше уваги приділяється екологічності: все частіше для прикраси міст до Нового року і Різдва використовують штучні дерева, торговців на ялинкових базарах перевіряють на наявність ліцензії на вирубку, вирощують ялинки спеціально для свята в розплідниках.
