У 2019 році виповниться 10 років з моменту страшної аварії на Саяно-Шушенській ГЕС. До цього трагічного ювілею приурочено вихід російського фільму-катастрофи “Другий гідроагрегат”.
Як розвивалися події на дамбі у 2009 році
17 серпня 2009 року шпильки кріплення кришки турбіни гідроагрегату № 2 не витримали додаткових динамічних навантажень (простіше кажучи – вібрації), і зруйнувалися через накопичених втомних пошкоджень металу. Кришка турбіни буквально злетіла на стовпі води, потоки швидко заповнили машинний зал. У затоплених приміщеннях залишилися 75 осіб, в основному – робітники-ремонтники. В результаті аварії припинилося енергопостачання обладнання, не спрацювали автоматичні системи управління гідроагрегатів і вода надходила в машинний зал аж до закриття аварійних затворів на гребені греблі. Вісім працівників ГЕС пройшли по греблі, що знаходиться під загрозою прориву, до спеціального приміщення, де перебували ці затвори і до 9:30 вручну закрили їх. До 13:07 почався скидання води вхолосту.
В Єнісей потрапило 436,5 м3 машинного масла, 400 тонн промислової форелі загинуло в результаті забруднення. Люди в районі катастрофи впали в паніку, різко підскочили ціни на бензин, продукти харчування. Багато виїхали з району в поспіху. Повністю або частково припинилося енергопостачання промислових підприємств, що отримували енергію від ГЕС. Тільки 12 листопада 2014 року повністю були завершені ремонтні роботи на станції.
Це була найбільша катастрофа на російському гидроэнергетическом об’єкті за всю історію експлуатації ГЕС. Після розслідування звинувачення у порушенні техніки безпеки були пред’явлені ряду керівників Саяно-Шушенській ГЕС. На подібних станціях була введена обов’язкова ультразвукова дефектоскопія деталей кріплення.
В основному результати розслідування задовольнили громадськість, але частина російських і західних ЗМІ заговорили про системну проблему зношеності радянських комунікацій і обладнання. Другий гідроагрегат встановили ще в 1979 році з тимчасовим колесом, а в 1986 цю деталь замінили на штатну. Після останнього ремонту в березні 2009 року було зафіксовано, що він став сильніше вібрувати, втім, значення залишалися в межах норми. Але погіршення ситуації тривало, і на момент катастрофи вібрація у багато разів перевищувала всі допустимі межі. Відповідальні за техніку не зупинили машину, щоб виявити проблему, тому вона виявилася сама – у вигляді жахливої аварії.
Фільм до річниці
Осмислення трагедії на Саяно-Шушенській ГЕС займеться режисер Олександр Тарасов. Продюсують фільм «Російська Фільм Група» Олексія Петрухина і кінокомпанія СТВ. Бюджет проекту – 800 мільйонів рублів, дешевше зняти таку масштабну картину неможливо. Особливу увагу буде приділено спецефектів, щоб водна стихія вийшла по-справжньому живою і лякає. Поки невідомо хто зніметься в головних ролях. Також залишається загадкою буде прямо названа Саяно-Шушенська ГЕС або дія буде перенесено на умовний гідроенергетичний об’єкт. Режисер фільму в 2016 в Росії зняв короткометражку “Ніна і Ваня”, а в 2017 вже в Америці короткометражну фантастичну комедію “How Does Time Travel Work?” з чарівною Марією Машковою в одній з ролей. “Гідроагрегат” стане його першим повномасштабним висловлюванням. До речі, з назвою фільму пов’язана неабияка плутанина: поки невідомо, чи буде він називатися “Другий гідроагрегат” або просто “Гідроагрегат”. Вихід картини запланований на весну або літо 2019 року. Олександр Тарасов стверджує, що глядачів чекає героїчне кіно про боротьбу простих людей зі стихією в умовах техногенної катастрофи.
